Види господарських товариств

Порядок создания и порядок деятельности отдельных видов хозяйственных обществ регулируются ХК (гл. 9), ГК (гл. 8) Законом Украины «О хозяйственных обществах» и иными актами законодательства.

Согласно ст. 79 ХК хозяйственными обществами признаются предприятия или другие субъекты хозяйствования, созданные юридическими лицами и / или гражданами способом объединения их имущества и участия в предпринимательской деятельности товарист-

ва с целью получения прибыли. В случаях, предусмотренных Кодексом, хозяйственное общество может действовать в составе одного участника.

Учредителями и участниками общества могут быть субъекты хозяйствования, другие участники хозяйственных отношений, указанные в ст. 2 ХК, а также граждане, которые не являются субъектами хозяйствования. Ограничение относительно учреждения и участия в хозяйственных обществах субъектов хозяйствования или других лиц устанавливаются Кодексом, другими законами.

Хозяйственные общества являются юридическими лицами, а субъекты хозяйствования — юридические лица, которые стали учредителями или участниками хозяйственного общества, сохраняют статус юридического лица.

Хозяйственные общества могут осуществлять любую предпринимательскую деятельность, если иное не предусмотрено законом.

Виды хозяйственных обществ

К хозяйственным обществам относятся: акционерные общества, общества с ограниченной ответственностью, общества с дополнительной ответственностью, полные общества, коммандитные общества.

Акционерным обществом является хозяйственное общество, имеющее уставный фонд, разделенный на определенное количество акций одинаковой номинальной стоимости, и несет ответственность по обязательствам только имуществом общества, а акционеры несут риск убытков, связанных с деятельностью общества, в пределах стоимости принадлежащих им акций .

Обществом с ограниченной ответственностью является хозяйственное общество, имеющее уставный фонд, разделенный на доли, размер которых определяется учредительными документами, и несет ответственность по своим обязательствам только своим имуществом. Участники общества, которые полностью уплатили свои вклады, несут риск убытков, связанных с деятельностью общества, в пределах своих вкладов.

Обществом с дополнительной ответственностью является хозяйственное общество, уставный фонд которого разделен на доли определенных учредительными документами размеров и которое несет ответственность по своим обязательствам собственным имуществом, а в случае его недостаточности участники этого общества несут дополнительную солидарную ответственность в определенном учредительными документами одинаково кратном размере к вкладу каждого из участников.


Полным обществом является хозяйственное общество, все участники которого соответственно с заключенным между ними договором осуществляют предпринимательскую деятельность от лица общества и несут дополнительную солидарную ответственность по обязательствам общества всем своим имуществом.

Коммандитным обществом является хозяйственное общество, в котором один или несколько участников осуществляют от имени общества предпринимательскую деятельность и несут за его обязательствами дополнительную солидарную ответственность всем своим имуществом, на которое по закону может быть обращено взыскание (полные участники), а другие участники присутствуют в деятельности общества лишь своими вкладами (вкладчики).

Участниками полного общества, полными участниками коммандитного общества могут быть только лица, зарегистрированные как субъекты предпринимательства.

Поняття, ознаки та види господарських товариств

Тема №3 Правовий статус господарських товариств

  1. Поняття, ознаки та види господарських товариств.
  2. Правовий статус акціонерного товариства.
  3. Правовий статус товариства з обмеженою відповідальніс­тю та товариства з додатковою відповідальністю.
  4. Повне товариство.

    Командитне товариство.

Правове становище господарських товариств визначається Го­сподарським кодексом, Цивільним кодексом, а також Законом України «Про господарські товариства».

Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та/ або громадянами шляхом об’єднання їх майна й участі в підпри­ємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Товариство здобуває права юридичної особи від дня його державної реєстрації.

Господарське товариство, крім повного й командитного това­риств, може бути створено однією особою, що стає його єдиним учасником.

Засновниками і учасниками товариства можуть бути підпри­ємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками й учасниками господарських товариств нарівні з громадянами і юридичними особами України, крім випадків, установлених за­конодавчими актами України.

Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяль­ності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості.

Учасники мають право:

брати участь в управлінні справами товариства в порядку, ви­значеному в установчих документах;

брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);

одержувати інформацію про діяльність товариства;

вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства та ін.

Обов’язки учасників господарського товариства:

додержуватися вимог установчих документів товариства, вико­нувати рішення його органів управління;

вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та кош­тами, що передбачені установчими документами.

Вкладами учасників та засновників господарського товари­ства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матері­альні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об’єкти інтелек­туальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

Сума вкладів засновників та учасників господарського товари­ства становить статутний фонд товариства.

У господарському товаристві створюються резервний (страхо­вий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менш як 25 % статутного фонду, а також інші фонди. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передба­чається установчими документами, але не може бути меншим від 5 % суми прибутку товариства.

Господарське товариство є власником:

майна, переданого йому у власність засновниками й учасниками як внески;

продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства;

доходів, одержаних від господарської діяльності товариства;

іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Управління діяльністю господарського товариства здійсню­ють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (при­значення) яких визначається залежно від виду товариства, а у ви­значених законом випадках — учасники товариства.

Посадовими особами товариства визнаються голова та чле­ни виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) — голова і члени цій ради.

Посадовими особами господарського товариства не можуть бути особи, службову або іншу діяльність яких визнано Конституцією України та законом несумісною з перебуванням на цих посадах, а також особи, яким перебування на відповідних посадах заборо­нено рішенням суду.

Види господарських товариств:

• акціонерні товариства;

• товариства з обмеженою відповідальністю;

• товариства з додатковою відповідальністю;

• повні товариства;

• командитні товариства.

Залежно від основ виникнення господарські товариства поді­ляються на договірні і статутні

До договірних товариств належать повні і командитні товари­ства. В основі створення таких об’єднань, як відзначалося вище, є договір, що визначає права не тільки між особами, які його під­писали, але також між учасниками і створеним ними об’єднанням навіть у випадках, якщо об’єднання не є юридичною особою. Осо­бливий характер засновницького договору виявляється також у тому, що він допускає можливість внесення змін у його зміст за рішен­ням не всіх учасників товариства, а їх кваліфікованої більшості.

До статутних товариств належать товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, акціонерні товариства. Статут ви­значає правові основи організаційної форми товариства, взаєми­ни між учасниками, органи управління і їх функції.

Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство – лише установчого договору.

Читайте також:

  1. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  2. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  3. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  4. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  5. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
  6. Аксіоми. Теореми. Ознаки.
  7. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  8. Акціонерне товариств.
  9. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
  10. Акціонерний капітал і акціонерне товариство.
  11. Акціонерний капітал і акціонерні товариства
  12. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

ГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО: ПОНЯТТЯ, ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

В існуючій системі суб’єктів господарювання самостійну нішу займають господарські товариства. Ця форма організації бізнесу за­снована на колективній власності, має суттєві особливості щодо ство­рення, діяльності та юридичного статусу.

Діяльність господарських товариств регламентується Господар­ським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р., який визначає поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права і обов’язки їх засновників.

Господарські товариства — це підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом об’ єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Основною особливістю, за якою господарське товариство відрізняється від інших суб’єктів господарювання, є об’ єднання на підставі угоди про майно та зусиль учасників для спі­льної господарської діяльності.

Характерними ознаками господарських товариств є такі:

• корпоративний тип організації, як правило, наявність одного, двох і більше засновників — фізичних та (або) юридичних осіб, а також подільність майна на частки та корпоративна форма управління справами;

• універсальність даної організаційно-правової форми — можливість її застосування для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки, що мають на меті одержання прибутку (банків, страхових компаній, корпоративних інвестиційних фондів), неприбуткових господарських організацій (фондових бірж), госпо­дарських об’єднань у формі холдингових груп, кожна з яких скла­дається з холдингової компанії та її корпоративних (дочірніх) під­приємств;

• наявність статусу юридичної особи;

• корпоративний характер управління учасниками товариства або за допомогою органів управління;

• подільність майна товариства на частки, розмір яких визначається установчими документами товариства;

• можливість вибору організаційно-правової форми товариства;

• наявність в учасників господарського товариства корпоративних прав — права участі в його управлінні і права участі в розподілі майна товариства у разі його ліквідації.

Згідно із Законом України “Про господарські товариства” усі то­вариства є юридичними особами, можуть займатися будь-якою під­приємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України, діють на підставі установчих документів, затверджених учасниками, мають власні найменування.

До господарських товариств належать акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, то­вариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командит — ні товариства.

Організація фінансів господарських товариств характеризується значною можливістю щодо формування та використання фінансових ресурсів. По-перше, вони можуть залучати кошти засновників підпри­ємства за допомогою випуску акцій, як пайові внески, спонсорські кошти, фінансова допомога державних і недержавних фінансових ін­ститутів. По-друге, результати господарської діяльності, тобто сума одержаного прибутку, є власністю акціонерів або засновників підпри­ємства. По-третє, рішення про формування та розподіл прибутку після сплати податків приймається засновниками товариств.

Господарські товариства можуть бути різних форм і видів. Кла­сифікація господарських товариств має практичне значення: законо­давство передбачає застосування різних принципів правового регулю­вання певних видів господарських товариств. Світовий бізнес відпрацював кілька видів товариств, які класифікуються за: способами формування статутного капіталу; межами відповідальності учасників за зобов’язаннями товариства; критерієм домінування персональних чи майнових інтересів. Згідно з першою класифікаційною ознакою ро­зрізняють: акціонерні та інші (неакціонерні) товариства. Відповідно до другої ознаки, тобто межі відповідальності, існують товариства з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, повні, командитні. Відповідно до третьої класифікаційної ознаки господар­ські товариства поділяються на персональні товариства та об’єднання капіталів. Персональними товариствами є такі господарські товарист­ва, в яких домінують особисті елементи. Таким товариствам (повне товариство і командитне товариство) притаманні специфічні риси:

• установчий документ — засновницький договір, а в командитному товаристві з одним повним учасником — меморандум;

• обов’язковість не лИшЕ майнової, а й персональної участі в товари­стві для всіх (повне товариство) або частини його учасників (ко — мандитне товариство);

• створення товариства з метою спільного здійснення його учасни­ками підприємницької діяльності, у зв’язку з чим традиційною ви­могою до учасників повного товариства та повних учасників ко — мандитного товариства є наявність у них статусу зареєстрованого суб’єкта підприємництва;

• наявність в усіх (повне товариство) або частини учасників (коман — дитне товариство) повної субсидіарної відповідальності за зо­бов’язаннями товариства;

• відсутність законодавчих вимог до мінімального розміру майна то­вариства та порядку його формування.

До об’єднань капіталів належать господарські товариства, у яких домінуючими є майнові елементи (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю і товариство з додатковою відповіда­льністю). Незважаючи на існування значних відмінностей між цими товариствами, вони мають спільні ознаки, що є характерним саме для цієї групи господарських товариств:

• обмеження ризику учасників товариства за результатами діяльності товариства розміром сплачених вкладів (акцій) і відсутність або обмеженість субсидіарної відповідальності учасників за зо­бов’язаннями товариства, що викликає необхідність застосування спеціальних механізмів захисту інтересів кредиторів товариства;

• законодавчі вимоги до мінімального розміру статутного фонду (ка­піталу) резервного фонду, порядку їх формування та необхідності підтримання не нижче певного розміру (подібні вимоги встанов­люються з метою захисту інтересів кредиторів товариства);

• основний установчий документ — статут;

• участь учасників в управлінні справами та розподілі прибутку то­вариства залежить, як правило, від розміру їхніх часток у статут­ному фонді (капіталі) товариства;

• обов’язковість майнової та необов’язковість персональної участі в товаристві для його учасників;

• можливість виходу учасника з товариства в будь-який момент за його бажанням з дотриманням встановленої законом і статутом то­вариства процедури;

• можливість здійснення контролю над товариством з боку одного учасника, який володіє контрольним пакетом акцій (відповідною часткою в статутному фонді товариства).

З наведеної класифікації випливає, що товариство як різновид суб’єкта господарювання включає в себе загальні ознаки окремих для всіх видів товариств і особливі ознаки окремих їхніх видів.

Добавить комментарий

Закрыть меню